Магдалена Возняк Меліссургаки — грецька художниця з польським корінням, яка поєднує класичну живописну традицію з сучасними поглядами. Її роботи рухаються у сфері напруги між реалізмом і емоційною інтерпретацією — між видимим і відчутним.

Навчаючись у Академії мистецтв імені Пієнних у Варшаві (факультет графічних мистецтв, магістратура) та у Варшавській академії мистецтв у галузі живопису та мультимедійних технік, вона з раннього віку сформувала міцний художній підпис. У молодому віці вона успішно брала участь у численних мистецьких конкурсах. Після навчання вона переїхала до Греції, де розвивала свій талант у мистецькому середовищі Ботіса Талассіноса, серед інших.

У своїх картинах Магдалена особливо присвячує себе портретному живопису. Для неї очі — це «вікна в душу» — вона розуміє мистецтво не як просте зображення реальності, а як дзеркало емоцій. Її роботи створені олією, пастелью, вугіллям та іншими матеріалами. Їхня взаємодія між класичною формою та сучасною інтерпретацією є характерною: один мотив спочатку здається реалістичним, але на другому рівні відкриває виразний, емоційний вимір.

Центральною темою її останніх робіт є мотив вікна — як метафора світла, надії та майбутнього. У поєднанні реалістичних і емоційно абстрактних робіт вона досліджує взаємозв'язок між традицією та сучасністю. Світло, що падає у темні кімнати, стає символом внутрішнього відображення та трансформації.

Окрім власної художньої практики, Магдалена активна на міжнародному рівні: вона є співорганізаторкою та головою журі Егейського міжнародного фестивалю мистецтв на Криті, членкинею міжнародних мистецьких ініціатив, кураторкою та амбасадоркою культурних програм. Її роботи зберігаються у приватних та інституційних колекціях у Європі та Північній Америці.

Як арт-педагог і арт-терапевт, вона також прагне передавати чутливість, емоції та естетичну свідомість наступному поколінню. Для неї мистецтво — це найуніверсальніша мова у світі, мова, що об'єднує, заспокоює і відкриває уяву.

Магдалена живе і працює на Криті.